Світ навколо нас
 11:23, 28 лютого 2020 р.

Євросоюз не визнає російські паспорти, видані жителям окупованого Криму після його анексії, та закликає до цього всіх членів ОБСЄ.

 

 Війна з Росією (АТО)
 20:08, 27 лютого 2020 р.

Упродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 5 разів порушили режим припинення вогню.

 

 Війна з Росією (АТО)
 18:52, 27 лютого 2020 р.

За повідомленням Головного управління розвідки Міністерства оборони України, командування російських окупаційних військ підтримує високий рівень напруженості на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях.

 

 Війна з Росією (АТО)
 18:11, 27 лютого 2020 р.

Албанське головування в ОБСЄ у 2020 році не висуватиме нових ініціатив щодо врегулювання ситуації на Донбасі, а сфокусується на сприянні імплементації існуючих домовленостей та покращенні життя цивільних людей на місцях.

 

 Політика
 28 лютого 2020 р.

Кілька десятків турецьких кадрових військових загинули внаслідок авіаудару сирійської армії, яку підтримує Росія.

 

 Політика
 27 лютого 2020 р.

Новини про розгляд кандидатури екс-віцепрем’єра України Сергія Тігіпка не лишилась без уваги західних оглядачів.

 

 Інший погляд
 25 лютого 2020 р.

Масовий психоз знову охопив Україну. Цього разу – «коронавірусний».

 

 Євроінтеграція
 24 лютого 2020 р.

У ЄС тривають консультації щодо майбутнього “Східного партнерства”. Зараз воно не передбачає членства в Євросоюзі.

 

 Світ про Україну
 21 лютого 2020 р.

Опір мешканців Нових Санжар на Полтавщині евакуації українських громадян з китайського Уханю привернув увагу низки світових медіа.

 

 Людина і влада
 20 лютого 2020 р.

“Вірус, що вразив українців, куди як небезпечніший за той, від якого люди тікають з Китаю. А від “нашого” вірусу - не втечеш. Нема куди... Від нього не існує ліків - тільки власний імунітет людських розуму і сумління”, - так пише журналіст Сергій Тихий про протести українців проти появи у їхніх містах евакуйованих з Китаю.

 

 Надбання
 7 січня

Ця мелодія - не лише найвідоміша українська в світі, але, напевно, й найстаріша в світі мелодія з популярних на сьогоднішній день, оскільки народилась ще в дохристиянські часи. І оспівується в ній прихід нового, щедрого року.

 

 Народний календар
 25 грудня

Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.

 

 Народний календар
 22 грудня

Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.

 

 Народний календар
 13 грудня

13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили.

 

 Народний календар
 12 грудня

Грудень без снігу – літо без хліба. Грудень холодний і зі снігом – буде врожай на хліб. Сухий грудень – літо буде теплим.

 

 Народний календар
 7 грудня

Сьомого грудня – день святої великомученицi Катерини. З цього дня у природi зазвичай починалися лютi морози. В народi казали: ”Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”; “Якщо на Катерину холодно — то буде голодно”. Свято Катерини було найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.

 

Ходаківський Є. І., Богоявленська Ю. В., Грабар Т. П
© Центр навчальної літератури, Київ. 2008-2011

Підручник. За редакцією заслуженого діяча науки і техніки України, доктора економічних наук, професора Ходаківського Є.І. Затверджено Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів - лист від 14.12.2007 р.

 

Півторак Григорій
© «Академія»

Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски».

Походження східнослов'янських народів та їхніх мов (української, російської і білоруської) хвилювало багато поколінь дослідників. На кожному історичному етапі вчені тлумачили ці проблеми по-різному залежно від обсягу наявного в них фактичного матеріалу, ідеологічних позицій дослідників, панівної на той час політичної кон'юнктури тощо.

 

Інформер курсу валют