СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Національна безпека”


Російська організована злочинність на службі Кремля

19 квітня 2017 р. | Автор/джерело: Юрій Лапаєв, Український тиждень
 6045

Як мафія допомагає РФ у гібридній війні проти Європи.

Міжнародний аналітичний центр «Європейська рада з міжнародних відносин» (ECFR) опублікував дослідження щодо діяльності російських кримінальних мереж у Європі. Автор дослідження, Марк Галеотті, старший дослідник у Празькому інституті міжнародних відносин та координатор у Центрі європейської безпеки, професор Нью-йоркського університету, спеціаліст з військових та політичних питань.

За даними дослідження, російська організована злочинність відповідає за третину ринку героїну в ЄС, причетна до більшості випадків торгівлі людьми, контролює нелегальну торгівлю зброєю. При чому європейські правоохоронні органи безсилі у боротьбі з цими бандами, бо не уявляють реальних масштабів проблеми. Втім не лише суто кримінал є загрозою для спокою Європи. Виявлений зв’язок між бандами та російськими силовими структурами, наприклад, ФСБ, СЗР та ГРУ і роль злочинців поступово збільшується. Кремль використовує банди, як додаткові важелі впливу на політиків, для добування розвідувальної інформації та підриву єдності Західного світу в цілому. Таким чином, це небезпечне співробітництво можна розглядати як один з елементів гібридної війни, яку РФ веде проти європейських країн, доходить висновку автор.

Це розпочалося з приходом до влади Владіміра Путіна. В ті часи, переважна більшість бандитів була вимушена зробити вибір – бути під контролем державних органів чи взагалі зникнути. В злочинному світі з’явилося розуміння, що нормальне функціонування можливе лише за умови визнання сили державного апарату. Поступово кримінальна діяльність еволюціонувала. На зміну вуличному бандитизму прийшли політичні вбивства, на зміну шкіряним курткам – дорогі італійські костюми. Народилася нова каста – бізнесмени зі зв’язками «нагорі», які лише вчора були звичайними злочинцями. Трансформувалася ціла система взаємодії між державою та кримінальним підпіллям. Не дивно, що активно використовуючи можливості придворних гангстерів у себе в країні (наприклад під час другої чеченської війни чи для фальсифікації виборів у 2011), Кремль задумався над експортом свого впливу за кордон. При цьому часто злочинці виконують певні дрібні розпорядження за наказами Кремля, не знаючи на кого саме вони працюють.

Кримінальна російська навала до країн ЄС мала декілька етапів. Ще на початку 90-х найвпливовіші банди, такі як Солнцевська чи Тамбовська, доволі активно просувалися до Європі, передусім до країн Балтії, Чехії та Угорщині, колишніх радянських сателітів. Втім, за кілька років їх вигнали спільними силами правоохоронних органів та місцевої злочинності, яка не бажала конкуренції. Далі тактика змінилася. Замість завоювань та грубої сили – тонкі, майже дипломатичні відносини. Вбивства звільнили дорогу торгівлі та послугам, від продажу афганського героїну чи російського метамфетаміну до кіберзлочинності чи відмивання грошей. Банди функціонують практично у всіх країнах Європи. Як приклад Галеотті наводить банду, діяльність якої припинено в результаті проведення операції «Матрьошки» в Португалії у 2016 році. Це угрупування інвестувало гроші від кримінальної діяльності в проблемні футбольні клуби Європи, щоб пізніше «відмити» кошти через нелегальні букмекерські операції в Португалії, Австрії, Естонії, Німеччині, Латвії, Молдові та Великій Британії.

Російська мафія має свої особливості. На відміну від італійських «колег» новітні злочинці з РФ не використовують складну ієрархічну систему клану-родини. Частіше мова йде про розгалужену мережу різного рівня, від окремих людей до багаточисельних угрупувань. Також російські банди не мають традиційної для європейських злочинців територіальної приналежності, відсутнє розділення на зони впливу. Російський криміналітет з’являться там, де є гроші, незалежно від країни чи розподілу земель. Більш важливе значення при цьому має наявність російськомовного населення чи вихідців з СРСР-Росії. Крім поповнення лав мафії, це також дозволяє інтегруватися до легальної економіки, приховуючи злочинну діяльність. Так наявність 35-40 тисяч російськомовних мешканців на Кіпрі дали можливість перетворити острів на один з найбільших хабів з «відмивання» грошей для російської мафії. За різними оцінками, близько 25% банківських депозитів та 37% всіх іноземних інвестицій мають походження з РФ. Діяльність російського фінансиста Сємьона Моґілєвіча, який був арештований у 2008 році, але випущений на волю усього за рік, також підтверджує, що мафія може запропонувати офіційній владі не лише доступ до грошей, а й агентів впливу міжнародного рівня. Іншим прикладом прихованого фінансового впливу є справа Євґєнія Бурякова, офіцера СЗР, якого було заарештовано у Нью-Йорку в 2015 році за фінансові махінації та незаконні інвестиції, хоча офіційно він діяв як співробітник російського «Внешекономбанку».

Більшу загрозу становлять навіть не економічні зв’язки, а втручання у політичне життя Європи. За інформацією Галеотті, в Болгарії завдяки великій кількості кримінальних угрупувань та їхньому значному впливу на економіку країни (до 25% відсотків ВВП так чи інакше має певне відношення до Кремля) до влади приведено потрібних політиків. В Угорщині за керівництво Орбана (якого також пов’язують з російською мафією) збільшилася кримінальна та економічна активність росіян.

З розвитком технологій не стоїть на місці і мафія. Крім традиційної торгівлі зброєю та наркотиками російський слід виявлений у кібернетичних атаках хакерських груп АРТ28 та АРТ29. Групи мають своїх кураторів в спецслужбах РФ, скоріш за все йдеться про ФСБ та ГРУ. Утім пересічні кіберзлочинці, що входять до цих груп, пов’язані з мафією. Для Кремля це такий собі аутсорс для виконання брудної роботи (зламів інформаційних ресурсів, диверсій та шпигунства) в інтересах держави. А діяльність хакерів з 2014 року встигла на собі відчути і Україна.

На думку автора дослідження, серед країн ЄС вже з’явилося розуміння важливості боротьби із організованою злочинністю. Про це свідчить ухвалення «Плану дій Ради Європи щодо боротьби з міжнародною організованою злочинністю на 2016-2020 роки». В цьому плані прописані необхідні кроки та відповідальність для таких агенцій як Європол та Євроюст. Разом з тим, Галеотті рекомендує посилити увагу фінансовим організаціям за обігом коштів. Автор звертає увагу на брак спільних дій європейських держав у боротьбі з «відмиванням» грошей та незаконними інвестиціями. Також він наголошує на необхідності активної інформаційної роботи з національними меншинами та іншими соціальними групами, які можуть співчувати та надавати підтримку російським кримінальним структурам. Крім того, за словами автора, значний успіх в боротьбі з російською мафією може принести й налагодження співробітництва між європейськими розвідувальними органами та поліцією. Часто кожне відомство має лише частину картини, розглядаючи тільки свій сектор відповідальності, але складна російська мафія, що поєднує функції шпигунів та злочинців, потребує симетричного комплексного підходу. І, звісно, така активність правоохоронних структур потребує значного збільшення їхньої оперативної спроможності, отже мова йде про підвищення фінансування. Але це інвестиції не лише у захист бізнесу, а у протидію війні, боротьбу з політичною кампанією Росії, яка має на меті розділити та роззброїти ЄС. Тому ефективний спротив вимагатиме політичної волі і значних ресурсів.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Rambler's Top100