СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Економіка та фінанси”


Хто сплатить борги за електроенергію в ОРДЛО?

17 листопада 2018 р. | Автор/джерело: Олександр Голубов, DW
 2322

Споживачі електроенергії на окупованій частині Донбасу заборгували постачальникам близько 10 мільярдів гривень.

DW розбиралася у складній ситуації з боргами.

Багатомільярдні борги за електрику, що постачалася на окуповані території Луганської області, можуть призвести до того, що без електроенергії та інших комунальних послуг опиняться міста з іншого, контрольованого українським урядом, боку лінії розмежування. У розмові із DW Володимир Грицай - генеральний директор "Луганського енергетичного об’єднання" (ЛЕО), що є частиною групи компаній "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина - стверджує, що тяжка фінансова ситуація підприємства є причиною того, що ремонт мереж не робиться роками, а значна кількість кваліфікованих співробітників компанії звільнилася.

"Наша заборгованість перед державним підприємством "Енергоринок" складає близько п’яти мільярдів гривень, при цьому більше 96 відсотків - це електрична енергія, що йшла на неконтрольовані території", - розповідає менеджер. За його словами, така ситуація може призвести до масових аварій вже найближчої зими.

Майже таким же є обсяг боргів і за електроенергію, яка постачалася на окуповану частину Донецької області. У компанії "ДТЕК Мережі", що входить у структуру компанії ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, у відповідь на запит DW зазначили, що через борги споживачів на неконтрольованих територіях заборгованість компаній-енергопостачальників ДТЕК перед "Енергоринком" сягає 4,1 мільярда гривень. А, за оцінкою голови Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, загальна сума боргів компаній, що постачали електрику на окуповані території, перед державою може сягати суми у 10 мільярдів гривень - третини від близько тридцяти мільярдів гривень загальної заборгованості перед "Енергоринком".

Заплутана історія

Процес формування цих боргів був заплутаним і складався з декількох етапів. Уряд частково припинив постачання електроенергії на неконтрольовані території лише у травні 2015 року. Але й після цього електрика продовжувала поступати за лінію розмежування, адже моментальне розмежування енергосистем України та неконтрольованих територій було неможливим, стверджують у ДТЕК. Про остаточне припинення постачань на територію окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) голова "Укренерго" Всеволод Ковальчук оголосив лише наприкінці липня 2017 року. При цьому вести банківську діяльність на території ОРДЛО уряд заборонив ще у серпні 2014 року, тому споживачі навіть за бажання не могли сплатити за спожиту енергію.

Ускладнює ситуацію й той факт, що низка підприємств, що перебувала на окупованих землях й була зареєстрована на підконтрольній Україні території, не сплачувала за електрику, попри продовження виробництва. Припинити постачання електроенергії боржникам, за словами Грицая, не дозволяла постанова уряду, яка зобов’язувала ЛЕО продовжувати забезпечувати електрикою неконтрольовані території. За таких умов рівень оплати за електроенергію від споживачів на окупованих територіях поступово знижувався з 18 відсотків до нуля, коли ці підприємства були захоплені проросійськими сепаратистами, розповідає генеральний директор ЛЕО. Так, Алчевський металургійний комбінат, заборгованість якого сягає 870 мільйонів гривень, з травня 2016 року не заплатив жодної копійки, стверджує Грицай. Менеджер скаржиться, що усі його спроби привернути до ситуації увагу урядовців та правоохоронних органів зазнали поразки.

У "ДТЕК Мережі" заборгованість споживачів на неконтрольованих територіях називають "безнадійною" через відсутність правових механізмів врегулювання цієї проблеми. Необхідність сплатити заборгованість у 4,1 мільярда гривень за цих умов, попереджають у компанії, може призвести до банкрутства розподільчих підприємств та погіршення надійності електрозабезпечення через брак коштів на ремонтні та інвестиційні програми. Побоювання з боку ЛЕО та ДТЕК підтримує і провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Віктор Логацький. За його словами, потенційна процедура банкрутства змусить менеджмент цих компаній займатися зовсім іншими питаннями, ніж надійність мереж, що може призвести до занепаду останніх.

Пошук винного

Трохи підсолодити таку ситуацію для ДТЕК теоретично мала б новина про те, що Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 28 серпня ухвалила рішення, яким компенсувала компанії "ДТЕК Донецькі електромережі" частину витрат за постачання електроенергії на непідконтрольні території Донецької та Луганської областей у 2014-2015 роках. Загальна сума компенсації склала 713,68 мільйона гривень. Але Герус попереджає - йдеться не про компенсацію несплачених споживачами коштів, а про державні дотації для постачання електрики населенню. Згідно рішення РНБО від 4 листопада, дотації мали б відшкодовуватися державою лише за постачання електрики на контрольовані території, але ДТЕК захистила право на компенсації за постачання електрики в тому числі й на окуповані території.

Питання заборгованості споживачів на неконтрольованих територіях також турбує українських можновладців. Ще у березні українські ЗМІ повідомляли, що вже незабаром розрахуватися із цими боргами компаніям-постачальникам може допомогти українська держава. Згідно інформації видання "Наші гроші", у законопроекті під номером 8253, запропонованому міністерством енергетики та вугільної промисловості України на розгляд уряду, прямо пропонувалося погасити борги споживачів з окупованих територій за рахунок видатків з державного бюджету. Але вже у варіанті, який було подано урядом до Верховної Ради і який профільний парламентський комітет рекомендував ухвалити у першому читанні за основу, ця пропозиція була замінена іншим формулюванням - "за рахунок джерел, не заборонених законодавством України".

DW звернулася до міністерства енергетики та вугільної промисловості України із проханням прокоментувати ситуацію із боргами за постачання електроенергії на непідконтрольні уряду території, можливими джерелами їхнього погашення та згаданим вище законопроектом. Втім, на момент написання статті відповідний запит залишився без відповіді.

У "ДТЕК Мережі" схвально оцінюють цей законопроект, зазначаючи, що після його ухвалення варто передбачити програму у державному бюджеті із конкретними джерелами погашення заборгованості споживачів з неконтрольованих територій. Інших джерел їхнього погашення немає, впевнені у компанії.

Втім, за словами заступниці голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Ольги Бєлькової, розпливчатість формулювань законопроекту є головною його вадою, адже він не вказує, про які саме борги йдеться. Депутатка пояснює - заборгованість за постачання електрики на окуповані території є лише частиною боргів. Частина цих боргів тягнеться з періоду до 2014 року, а частина - утворена структурами, які належать тому ж власнику, що й постачальник електроенергії. "Неправильно представляти усі ці борги як пов’язані із війною, потрібно чітко прописати, кому й за рахунок чого вони компенсуватимуться", - говорить Бєлькова.

Про сумнівність ідеї погашення усіх боргів споживачів на неконтрольованих територіях за рахунок держави говорить і Андрій Герус. За його словами, у структурі цих боргів є заборгованості як державних та комунальних підприємств, так і приватних установ, і лише частина останніх утворилася внаслідок неправильних державних рішень. "Це абсурд, коли шахта постачає вугілля за формулою "Роттердам+", не платить за електроенергію з 2016 року, і тепер цей борг треба компенсувати з держбюджету", - обурюється Герус. За його оцінками, держава не має відшкодовувати близько половини боргів тих компаній, що постачали електроенергію на окуповані території. Як і Бєлькова, він сумнівається, що ідея уряду знайде підтримку у парламенті.

Щоправда, від того, що ситуація із боргами з непідконтрольних територій і надалі залишатиметься незмінною, найбільше ризикують звичайні споживачі у Луганській та Донецькій областях. За словами Володимира Грицая, ще на початку минулої зими експертна оцінка енергетичної інфраструктури Луганської області показала, що регіон перебуває на межі надзвичайної ситуації. "Але якщо тодішня зима виявилася не такою злою, то цього разу історія Алчевська у 2006 році (тоді через помилку комунальних служб система опалення у місті була зруйнована та було оголошено надзвичайну ситуацію державного рівня, - Ред.) може здатися дитячою забавкою", - попереджає Грицай.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі