СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Політика”


Чого Зеленському чекати у Парижі?

22 листопада 2019 р. | Автор/джерело: Тетяна Ворожко, Голос Америки
 5835

Американські експерти про очікування від зустрічі в Нормандському форматі.

Підготовка до зустрічі в Нормандському форматі, в якій 9-го грудня візьмуть участь лідери України, Росії, Франції та Німеччини, відбувається у час, коли увага в США прикута до розслідування щодо імпічменту, під час якого розглядаються звинувачення, що Адміністрація Трампа тиснула на українського президента з метою досягнення внутрішньополітичних цілей.

Президент України Володимир Зеленський назвав чотири питання, які він збирається підняти під час зустрічі: повернення всіх українських полонених, стале припипнення вогню, передача Україні контролю над українсько-російським кордоном та можливість проведення місцевих виборів на Донбасі вже як на території України. Раніше міністр закордонних справ Вадим Пристайко говорив, що спільне комюніке за результатами зустрічі вже підготовлене, але текст може бути змінений, відповідно до результату розмови лідерів.

Експерти, опитані «Голосом Америки», говорять, що шанси досягнути угоди, яка покращує наявну ситуацію, досить низькі.

Розслідування щодо імпічменту послаблюють позицію України, оскільки тепер став очевидним брак відданості президента Дональда Трампа захисту України, говорить Марк Сімаковські, старший науковий співробітник Атлантичної ради. У своїх виступах свідки цитували американського дипломата Ґордона Сондленда, який говорив, що Трампу «байдуже» до України.

«Я думаю, що втратою цих відносин Трампа і Зеленського буде те, що завжди залишатимуться питання, наскільки далеко США і цей президент готові піти, аби підтримати Україну», - говорить Сімаковські.

Аналітик зазначив, що кілька американських високопосадовців, які відіграють ключову роль в українській політиці, надали свідчення незручні для Адміністрації, що може зменшити підтримку Білого дому їхнім зусиллям із імплементації політики щодо України.

Колишній високопосадовець Державного департаменту в уряді Джорджа Буша Девід Креймер погоджується з цією оцінкою та додає, що захист, обраний республіканцями у розслідуванні щодо імпічменту, завдає додаткову шкоду Україні.

«Республіканці в Комітеті з розвідки Палати представників продовжують поширювати спростовані теорії змови, які змальовують дуже негативний імідж України», - зауважує Креймер.

Підтримка Заходу загалом до Україні зменшується, коли Франція та Німеччина шукають можливості пом’якшення санкцій, вважає Сімаковські.

«Виклик, на мою думку, полягає ще в тому, що українці переконані в цьому та засмучені браком підтримки Заходу. Якщо їх залишать наодинці, то, можливо, їм треба посилити шлях до миру, тому що необхідно досягнути якоїсь домовленості з Росією».

Перед Україною постала дилема, говорить Креймер: «Вона, видається, перебуває під сильним тиском Франції та Німеччини, розв’язати конфлікт, а США не залучені настільки, наскільки вони мусять бути залучені, після відставки спецпредставника Курта Волкера. Отже, чи має Зеленський спробувати отримати найкраще із поганої ситуації із Путіним чи триматися та чекати, поки усі російські сили залишать українську територію? Домовленості із Путіним виглядають зараз як більш ризикований варіант».

Наталія Бугайова, керівниця групи з вивчення Росії Інституту дослідження війни, говорить, що Москва використовує відчуття нагальності на Заході щодо необхідності досягнути врегулювання війни на сході України.

«Росія використовує цю тезу про нагальність досягнути мир всередині України та в Європі, - говорить вона. - Росія також намагається використати переговори в Нормандському форматі аби представити себе в ролі посередника в конфлікті, а не ворогуючої сторони».

Україна перебуває у слабкій позиції, щоб вести переговори з Росією, яка не зробила жодних поступок перед самітом, додає Бугайова. В якості передумови до зустрічі Україна та сепаратисти відвели свої сили на трьох ділянках лінії розмежування.

«Кремль навмисно відкладає переговори у Нормандському форматі. Росія робить це не стільки, аби вирвати поступки щодо Донбасу, скільки щоб позиціонувати себе як домінуючий вплив в Україні. Немає жодних ознак бажання Росії поступитися контролем над своїми силами в Україні. Навпаки, кілька останніх місяців ми спостерігаємо за намаганнями Росії більше інтегрувати своїх ставлеників».

Бугайова вказує на ознаки посилення контролю Росії над своїми ставлениками, включаючи кроки з інтеграції залізниць, заходи спрямовані на інтеграцію банківської системи з Росією, демонстрацію сили під час військових навчань поруч із українським кордоном.

Досягнуті на зустрічі у Нормандському форматі рішення будуть далі розроблятися тристоронньою контактною групою в Мінську, пояснив в інтерв’ю українській пресі міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«Ми даємо новий поштовх Мінській групі. Лідери домовилися, визначили ось такі наступні напрямки. Тепер домовляйтеся в Мінську, створіть підгрупи, наприклад, із передачі кордону під контроль України і протягом деякого часу покажіть нам рішення, як цього домогтися», – сказав міністр.

Майкл Карпентер, виконавчий директор Фонду Пенн-Байден та колишній високопосадовець Пентагону в Адміністрації Обами, говорить, що Росія у подібній манері маніпулювала міжнародним форумом в Грузії, дозволяючи «нормалізувати» свої відносини з цією країною без досягнення будь-якого змістовного прогресу щодо статусу невизнаних республік Абхазії та Південної Осетії.

«Якщо подібна річ станеться в Україні, це поставить її в ситуацію, коли вона буде вести переговори зі ставлениками Росії, які не можливо виграти і які триватимуть роками чи навіть десятиліттями».

Найскладніше питання переговорів – модальність проведення місцевих виборів на території Донбасу, що контролюється так званими ДНР/ЛНР. Раніше Зеленський заявляв, що вибори там можливі лише після того, як Україна поверне контроль над цією територією та кордоном з РФ на Донбасі – умови, які навряд чи підтримує Москва.

Бугайова говорить, що місцеві вибори можуть дати можливість президенту Росії Володимиру Путіну досягнути своєї мети без жодних поступок.

«Якщо вибори відбудуться під впливом Росії, чи це прямий військовий тиск, чи політичний контроль, який Росія має над цією територією, це означитиме, що російське вторгнення буде легітимізоване», - говорить вона.

«Найбільший ризик полягає в тому, що легітимізація – незворотній процес. Росія таким чином успішно запровадить принцип, що вона може вторгнутися в незалежну країну, маніпулювати політичним середовищем на свою користь та змусити цю країну прийняти її версію миру. Такий «мирний договір» тільки посилить амбіції Путіна. Путін потім використає вікно можливості, аби отримати з часом домінантний вплив над всією Україною, при цьому не маючи прямий контроль та не несучи відповідальності за неї».

Креймер висловлює сумнів, що вибори можливі в принципі.

«Як можна провести вибори на території, з якої виїхали понад півтори мільйони людей, яку Україна не контролює і коли російські військові сили продовжують її окупацію?» - запитує експерт.

Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер сумнівається, що у результаті переговорів в Парижі буде досягнута якась домовленість у напрямку відновлення українського суверенітету.

«Понад п’ять років Кремль використовував конфлікт на Донбасі, щоби тиснути на Київ. Великим питанням залишається, чи готовий Путін зараз змінити курс і шукати взаємовигідне врегулювання конфлікту, який Росія й заподіяла в Україні?»

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі