X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

7 травня 2021, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». Після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Сторінка (всього - 16): перша | 1 | 2 | 3 | 4 |  5  | 6 | 7 | 8 | 9 | »   остання

Семантичний Вакуум як аналог Вакууму фізичному. Порівняльна онтологія двох реальностей – фізичної й психічної. Концепція В. Налімова

Розуміння дилеми свідомість-матерія, яка дозволяє усвідомити іншу дилему життя-смерть, були визначальними для російського вченого В. Налімова (1910-1997), основні філософські праці якого були присвячені саме спонтанності свідомості. Вчений визнавав, що його позиція відповідає філософській герменевтиці. Однак, методологію Налімова скоріше можна визначити як феноменологічну, оскільки вчений звертається до сутності речей, шукає їх первинне наповнення.

В. Налімовим уперше вводиться поняття семантичного вакууму як аналогу вакууму фізичного через онтологію двох реальностей - фізичної та психічної. Аналізуючи сучасний стан наукових уявлень фізиків про матерію, сформульованих у XX столітті, вчений звертається одночасно до понять давніх філософських систем (особливо Вед), порівнюючи нові наукові ідеї з уявленнями давніх духовних систем про світ.

Світ постає одночасно з двох начал, які доповнюють одне одного: елементарних часток і полів фізичних систем, континуальних за своєю природою. Фізичні величини, що характеризують їх стан, мають безперервний розподіл. Особливим станом поля є фізичний вакуум, його нульовими флуктуаціями - віртуальні (не реєстровані приладами) частки.

Фізичний вакуум як основне поняття квантової теорії поля - це не пустий простір, а стан із важливими фізичними якостями, які проявляються в реальних фізичних процесах. Так, для прикладу, якщо вакууму надати певної енергії, то відбудеться породження фотону - вакуумний стан поля переходить із неспостережуваного в спостережуваний. Іншими словами, сучасна фізика підійшла до уявлення про небуття (стан неспостережуваності) як про потенційну основу реальності (стан спостережуваності).

Можливість єдиного дискретно-хвильового опису явищ мікросвіту здійснюється в квантовій теорії поля за допомогою введення нового поняття - вторинного квантування - особливого методу опису полів (систем з безкінечним числом ступенів свободи) за допомогою операторів, дія яких задає поглинання або породження квантів поля. Налімов помічає, що наші намагання опису психічних явищ в їхньому глибинному розумінні, пов'язаному із зверненням до несвідомого, нагадують сучасні уявлення квантової теорії поля. Це означає визначення місця людини через дискретність свого індивідуального стану і як селективне - імовірно (можливо) заданий прояв семантичного поля. Дискретність і континуальність - знов не різні начала психічного буття, а тільки його різні прояви. Або, інакше кажучи, людина виявляється одним з можливих станів семантичного поля. Ці питання набувають також докладного розвитку в концепціях О. Бугайова (1998); С. Сухоноса (2000).

Важливо звернути увагу на те, що семантичне поле, так само як і поле фізичне, відіграє роль того середовища, в якому відбувається взаємодія. Людина взаємодіє сама з собою, вважає Налімов, за допомогою дискретів - слів або символів. Цей процес здійснюється шляхом породження слів (або символів) і їх розуміння. І те і інше здійснюється через дотик із семантичним полем (наприклад, осяяння, медитація). Мовою фізики це звучить як випускання й поглинання квантів семантичного поля. Сама можливість взаємодії часток в квантовій теорії поля, що відбувається шляхом поглинання й породження віртуальних часток, випливає із співвідношення невизначеності Гейзенберга, яка задає розмитість стану фізичної системи. Щось подібне має місце і в психічній реальності: семантична взаємодія людей, яка описана Налімовим через модель, основану на теоремі Бейєса, можлива тільки в силу розмитості як самої психіки людини, так і семантики слів і символів. Налімов уважав, що через це набуває зрозумілості твердження Юнга про те, що архетип визначається перш за все формою, а не змістом - це не вид несвідомої ідеї. Інакше кажучи, архетип - це тільки символ, що виступає як ключ і відкриває Семантичний Всесвіт. Однак, увійти в нього ми можемо тільки за умов нашої готовності до цієї селективності прояву своєї семантичної розмитості.

Можливо, архетип може вироджуватись, перетворюючись у щось, подібне віртуальним часткам. Так відкривається можливість взаємодії людини із Семантичним вакуумом через неспостережливе (віртуальне) проявлення вакууму. Якщо в плані фізичному будь-яка частка безперервно випускає й поглинає віртуальні частки різних типів, то подібне відбувається і в плані психічному. Те, що тут відбувається, можна описувати і як флуктуації, що безперервно протікають, функції розподілу ймовірності, що задає індивідуальність людині на семантичному полі. Деякі поняття (передчуття, телепатія, осяяння) можуть бути інтерпретовані як взаємодія психіки людини із флуктуаціями Семантичного вакууму. Розгляд Семантичного вакууму, як особливого стану Семантичного Всесвіту, виявляється досить природним. Цей стан абсолютної семантичної непроявленості (або неспостережуваності, як сказали б фізики), повинна бути доповнена уявленнями про Потенційність як початок, що породжує семантичні прояви.

Уявлення про Ніщо, як про непроявленість, відтворюється і на ймовірній мові. Якщо селективна проявленість буде згладжуватись і перейде в рівномірно неусічений розподіл, то в силу умов нормування ордината попрямує до нуля. Перед нами постане Ніщо або все із однаковими, нульовими значеннями.

Буття - це Тексти, а Ніщо не чує Текст. "Ніщо, відчужене від Буття" - думка, була висловлена ще гностиками.

Розуміння Потенційності В. Налімов пов'язує із поняттями першооснови світу або з природою. На думку вченого, найбільш повне виявлення поняття Потенційності набуло в даоській філософії: Дао - це процес Світу, Шлях життя. Це гармонічне розкриття життя через спонтанність прояву. Поняття Потенційності тотожне слову "виникнення". При описі фізичної реальності фізика, так само як і філософія і теологія, має справу з однією і тією ж тріадою: Ніщо - фізичний вакуум, його Проявленість - матерія, Потенція - закони природи.

Для Налімова динамічне розкриття природи може бути досягнуто тільки через одночасний аналіз семантичної тріади сенс - текст - мова. Будь-який елемент цієї тріади може бути визначеним через два інших, а сама тріада стає синонімом свідомості: сенс - це те, із чого створюються тексти за допомогою мови. Тексти - це те, що створене із сенсів за допомогою мови. Мова - це той засіб, за допомогою якого із сенсів народжуються тексти.

Процес мислення у нього інтуїтивний, тобто вихідні посилання народжуються спонтанно на сенсовому континуумі. Потім вони редукуються до семантичних дискретів і розкриваються як логічно сформульовані тексти.

Позиція вченого полягає у визнанні факту існування первиннозаданих сенсів у своїй непроявленій формі (як у Платона). Людина не механічно читає, а творчо розпаковує континуум сенсів, звертаючись до неформальної, імовірної, тобто числової логіки.

Фізичний світ задається первинним набором фундаментальних числових констант. Він набуває актуальності, коли Людина (активний спостерігач) через звернення до імовірної міри (щільності імовірності), задає на ньому певну систему переваги. Так відбувається квантування - створення текстів.

В. Налімов опрацьовує вихідні посилання моделі свідомості і створює карту свідомості (схема 2). Природа свідомості виступає в його системі уявлень як багаторівнева структура:

- верхній рівень логічного (або Арістотелевого) мислення, який виконує роз'яснювальну функцію у процесі комунікації.

- другий рівень - сфера передлогічного мислення. Саме тут виробляються вихідні посилання, які потім на верхньому рівні осмислюються Арістотелевою логікою.

Другий рівень підтримується підвалинами свідомості, де ми зустрічаємося із архетипними сутностями і споглядаємо образи. Вся структура в цілому спирається на тілесний рівень, де діють нейропептиди. Таким чином, вважає вчений, не тільки мозок, але й саме тіло людини являє собою частку свідомості. Свідомість є відкритою системою: вона відкрита трансперсональному рівню - космічній свідомості (ноосфера за В. Вернадським, гностична Плерома), яка підтримується захисним шаром колективного несвідомого, де, за термінами Юнга, архетипи діють як ключі. Саме тут, на цьому космічному рівні відбувається спонтанне породження імпульсів, які несуть творчу іскру, осяяння.

Надзвичайно важливою є концепція Налімова про бачення природи людиною, первинних сенсів Всесвіту, творчої свободи особистості, процесу змін культур. Ретельне вивчення й осмислення концепцій англійського фізика Д. Бома (Bohm, 1987), Г. Степпа (Stapp, 1971, 1979, 1992), Р. Пенроуза (Penrose, 1989, 1994), Дж. Еклза (Beck, Eceles, 1994), Р. Шелдрейка (Sheldrake, 1981), І. Пригожина (Prigogin, 1980, 1984), К. Прибрама (Pribram, 1971, 1976, 1981), Дж. Уілера (Wheeler, 1962), К. Уілбера (Wilber, 1977, 1979, 1980, 1981, 1982), А. Янга (Young, 1976) переконали Налімова у думці, що розуміння Всесвіту може бути продовжене у традиціях Платона, але в цілому як сплав різних світоглядних систем як західних (Піфагор, Платон, Плотін, Юнг, Хайдегер, Гадамер), так і східних (Тілліх, наприклад). Принцип спонтанності з його герменевтикою співзвучний даосизму.
Схема 2. Карта свідомості людини за В. Налімовим (Налімов 2000)
Схема 2. Карта свідомості людини за В. Налімовим (Налімов 2000)

Буддизм породжує уявлення про ілюзорність особистості, яка задається спонтанністю її існування.

Розглядаючи Світ у двох проявах - з одного боку як Таїну, а з іншого - як Текст, він вважав, що спрямування до дотику із Таїною, тобто збереження сакрального ставлення до Всесвіту, завжди було запліднюючим початком у розвитку культури. Це породило релігію, філософію, езотерику, кабалу, алхімію, масонство у всіх їхніх багатоманітних проявах. Звідси породжується інтерес до сфери несвідомого, трансперсональної психології. Дотик до Таїни - осягнення Бога, Істини, Споглядання, Уявлення, ...Спонтанність. Налімов стверджував, що наш дотик до Таїни можливо і відбувається тільки через уявлення, що відкривається через свідомість.

Учений посилається на низку фундаментальних досягнень сучасної науки, про які йшлося вище. Однак, один із найбільш загальновизнаних - відомий антропний принцип, який проголошує існування нашого Всесвіту у проявленому вигляді, визначається певним набором чисел (фундаментальних фізичних констант). Антропний принцип розширює ідею причетності Людини до розкриття текстів Всесвіту, які існують первинно. За концепцією Налімова природа фундаментальних констант не матеріальна, а ментальна, тобто не фізична, але семантична. Набір констант уможливлю є існування нашого фізичного тіла, що означає "стирання грані, що відділяє ментальне начало від матеріального, свідомість - від матерії". Таким чином, матерія перестає бути косною. Відбір цих констант, що відбувається спонтанно, утворю є самоорганізацію Всесвіту. Теоретична програма англійського фізика Д. Бома, в якій запропонована всеосяжна модель Всесвіту (holomovement) співзвучна із концепцією В. Налімова в ідеї "всюдисущності смислів свідомості". Основний принцип концепції Д. Бома полягає в тому, що реальність Буття єдина і представля є собою неподільну цілісність, яка покладена в основу Всесвіту і яка охоплює як матерію, так і свідомість (Bohm 1987). Слід додати, що Єдина Теорія Світу українського вченого О. Бугайова елегантно поєднує здогадки цих видатних мислителів XX століття (Бугайов 1998; 2001).

Незалежно від досягнень західних учених В. Налімов запропонував власну оригінальну модель неподільного зв'язку матерії і свідомості, яка основана на ідеї "всюдисущності смислів свідомості". В центрі його світорозуміння - особливе тлумачення поняття "сенс", якому він надавав не логічного, а онтологічного статусу, відносив його до категорії Сущого.

Сенси існують первинно, подібно до фундаментальних фізичних констант, про які йде мова в антропному принципі. Вони існують, не будучи створеними, як особливий тип реальності - семантичної; сенси та матерія - це різні прояви єдиної реальності. Ґрунтовно розвинувши ідею "смислового континуума" і поєднавши її із концепцією несвідомого Юнга, В. Налімов пропонує концепцію поля сенсів, яке пов'язане із фізичними полями (Триіпостасний Вакуум за П. Харченком, Фізичний Вакуум за Г. Шиповим). За концепцією Налімова поняття "смислового континуума" формується у більш загальному вигляді, яке застосоване до текстів різного роду, в тому числі й психологією. Він убачав явну аналогію між "спонтанним породженням текстів і спонтанними флуктуаціями фізичного Вакууму, який породжу є різні фізичні світи, і як це описується у теорії інфляційного Всесвіту, широко визнаній у сучасній космології.

У розвинутій В. Налімовим концепції моделі свідомості, новітнє розуміння народжується шляхом згортання вихідних уявлень минулого, яке задається функцією ρ(μ), спонтанно виникаючим фільтром ρ(y/μ) у новій ситуації "приходящій із майбутнього". Згідно із нею існує Спостерігач (Наблюдатель), який спонтанно, через семантичні фільтри (творчі можливості) виводить людину в потойбічну реальність, яка не сприймається безпосередньо. Саме уявлення про семантичний текст, як особливий аспект буття, виявляється осмисленим лише тоді, коли є спостерігач, спроможний сприймати тексти та реінтерпретувати їх. Виявляється глибока аналогія з фізикою, а саме - квантовою механікою, в якій без спостерігача неможливе описання ймовірної поведінки об'єкта.

В. Налімову також належить виявлення залежності упорядкування сенсів від системи уявлень семантичних реальностей - сенсів Слова - взаємодії спостерігача з його розумінням розкриття цих сенсів. Так, наприклад, уявлення про першооснови Світу первинні. Вони зберігаються десь у сховищі свідомості. Вони проявили себе раніше, ніж виникла сама геометрія. Образ простору - це один з архетипів нашої свідомості. Цей образ у його геометричному виявленні став ключем, що відкриває вхід до світу нових ідей, які і розкриваються сучасною наукою (згадки за Платоном, за Ведами).

Для вченого розуміння процесу еволюції - це не породження чогось нового, а тільки новий прояв того, що первинно задане, єдність усього сущого, оскільки воно - різноманітна форма проявлення одного й того ж, нескінченність можливостей прояву: еволюція - це серія послідовних переходів типу ρ0 (μ) –> ρ0 (μ/y) –> ρ1 (μ) –> ρ1 (μ/y)..., тобто апостеріорна функція розподілу на наступному етапі стає апріорною, перетворюючись у новий фільтр. Змінюється в процесі еволюції не вихідний текст, а фільтр.

Основною проблемою філософії мислитель вбачав у з'ясуванні того, як через людину - в її існуванні в культурі - розкриваються первинні сенси, "розпаковані через тексти". Текст - система цінностей, переваг, а в цілому - культура. Культура епохи, культура нації, культура певного часу тощо.

Свідомість не капсульована тільки у мозку, маючи трансцендентальну природу, пов'язана з Космічною Свідомістю. Налімов вважав, що існує Універсальна свідомість, для якої притаманне існування поза часом. Окрім того, вченому належить ідея, за якою особистість вважається носієм сенсів, їхнім, генератором, перетворювачем: "Особистість відкрита Світові". Людина, крім того, спроможна також виходити за межі самої себе, звертаючись до методів заглибленого споглядання сенсів - медитації.

"Медитація для нас - це звільнення свідомості від семантичної "скутості", це розкріпачення тієї самої спонтанності, про яку ми так багато говорили... Медитація є засобом, який підсилює відкритість особистості" (Налімов 1995:202-218).

Учений вбачав у медитації певну форму самогіпнозу, використовуючи який, медитуюча людина руйнує власну особисту семантичну капсулу, вирушаючи у мандри глибин семантичних просторів. "Ми розширюємо власне, особистість, проникаючи у культури минулого, стаємо громадянами Всесвіту - позачасової громади", - писав учений. Ці важливі висновки дають пояснення феноменам йоги, медитації, розумінню мудрості давніх знань, у тому числі й виявлення в формі української культури, наприклад, семантику образів Праматері Всього Сущого або символіку писанок.

Концепція Семантичного Всесвіту, або Ніщо - семантичного вакууму, говорячи метафізично, аналог у вакууму фізичного, дає змогу реконструкції системи давніх вчень первісної культури. Універсальність символів культури прояснюється у контекст і розуміння упорядкування сенсів у семантичному вакуумі. Проблема Ніщо хвилювала як Схід (нірвана), так і Захід - згадаємо гностиків, Екхарта, Беме, Шелінга, Сартра, Хайдегера, Юнга, Тілліха. Оскільки при цьому Налімов неодноразово наголошував, що корені європейської традиції слід шукати у середземноморській культурі, тому наважимося залучити його концептуальні підходи щодо вивчення сенсів тієї культури, яка в ній присутня, але яку ще не назвали...

Література для поглибленого вивчення матеріалу лекції:

Бугаев А. Ф. Введение в Единую Теорию Мира. - М., 1998.
Бугаев А. Ф. Эниология человека. - М., 2001.
Налимов В. В., Дрогалина Ж. А. Реальность нереального. Вероятностная модель бессознательного. - М., 1995.
Налимов В. Разбрасываю мысли. В пути и на перепутье. - М., 2000.
Сухонос С. Масштабная Гармония Вселенной. - М., 2000.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Сторінка (всього - 16): перша | 1 | 2 | 3 | 4 |  5  | 6 | 7 | 8 | 9 | »   остання

 

 
Share/Bookmark
 
Інші книги:
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

В цілому, люди працюють більш напружено й більш інноваційно, якщо їх не примушують. Зовсім інша картина там, де їм жорстко вказують, що робити”
Соічіро Хонда

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже

  






 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.