X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

4 серпня 2021, середа

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Чому Україну не запросили на “поворотний” саміт НАТО?

Політика 2045 переглядів Система Orphus: виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl+Enter

Опубліковано - 14.06.2021 | Всі публікації | Версія для друку

Чому Україну не запросили на “поворотний” саміт НАТО?
НАТО проведе перший саміт з Джо Байденом 14 червня. Чому на нього не запросили Володимира Зеленського, чого Україні очікувати від засідання в Брюсселі та як НАТО планує готуватися до майбутнього, - пояснює DW.

Саміт НАТО - це подія, до якої Альянс готується багато місяців і яка визначає його курс на наступні роки. Проводять саміти зазвичай один раз на два роки. Нинішня ж зустріч, яка пройде 14 червня у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, має ще більші амбіції - закласти підвалини для курсу НАТО на ціле десятиліття, до 2030 року. На відміну від попереднього саміту, цього разу Україну до участі не запросили. Чому так і за чим варто слідкувати на зустрічі в Брюсселі, - пояснює DW.

Україна не єдина, кого не запросили на саміт НАТО
Рішення не запрошувати Володимира Зеленського на саміт НАТО не має жодного політичного підґрунтя, адже в ньому не візьме участь жодна третя країна, включно з Грузією та найближчими партнерами Альянсу Фінляндією та Швецією. І для цього є кілька причин.

Перша з них - зміна влади у США. Минулий саміт НАТО відбувся у 2018 році. Утім, проводити наступну зустріч у 2020-му не мало сенсу через наближення президентських виборів у США. Тепер позиція Вашингтона на наступні чотири роки визначена. Тож у Брюсселі головна увага буде прикута до президента США Джо Байдена, і одна з центральних цілей саміту - узгодити з ним подальший розвиток Альянсу. Робити це в НАТО вважають за краще лише між членами.

Подібне сталося і у 2017 році, коли попередник Байдена Дональд Трамп вперше відвідав НАТО. Тоді на зустріч глав держав і урядів, якій не надали статусу саміту, також не запросили партнерів. Винятком став прем’єр Чорногорії, адже ця країна вже була на порозі членства і формально вступила до Альянсу двома тижнями згодом.

Ще одна причина практична. На одноденному саміті НАТО для участі партнерів просто не буде часу. Зустріч у Брюсселі стане лише однією з зупинок турне Байдена Європою. 11-13 червня він бере участь у саміті G7 у Великобританії, 15 червня проведе саміт з керівництвом ЄС, а днем пізніше зустрінеться у Женеві з президентом Росії Володимиром Путіним.

Що Україна отримає на саміті НАТО замість ПДЧ?

І все ж Україна гратиме важливу роль на саміті НАТО. Показовим для значення Києва стало те, що генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг обговорив з Зеленським 10 червня зустріч у Брюсселі та запевнив у підтримці України. Генсек очікує, що лідери країн Альянсу підтвердять рішення саміту в Бухаресті у 2008 році, де Києву та Тбілісі пообіцяли прийняти їх у майбутньому до НАТО.

Українська влада свого головного бажання від саміту ніколи не приховувала: отримати План дій щодо членства (ПДЧ). Утім, вже очевидно, що цього разу ні Київ, ні Тбілісі його не здобудуть. "Це не означає, що Україна взагалі не отримає ПДЧ. Вона просто не отримає його зараз", - зазначає брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете.

Керівництво України визнає, що не отримає зараз ПДЧ. Натомість воно обрало стратегію домагатися, щоб питання членства обговорювали в НАТО. "Вже близько семи років Україна стукає у двері НАТО. Можливо, зараз настав час припинити стукати і почати штовхати ці двері. Тож я згоден зі стратегією Києва (…) Ти просиш багато, щоб отримати щось", - говорить Лете.

Натомість експерт брюссельського аналітичного центру Friends of Europe Джеймі Ши зазначає, що Україна і без того має практичні інструменти євроатлантичної інтеграції, які передбачає ПДЧ, наприклад Річну національну програму Україна-НАТО. Чого немає, так це згоди всередині Альянсу. Однак Ши переконаний, що така політична нагода з’явиться: "Для України найголовніше бути готовою, коли така нагода постане. Найгірше, що може статися, це якщо політична нагода з’явиться, а держави-члени НАТО скажуть: вибачте, але Україна не готова". Тому експерт радить дослухатися до наполягань з Брюсселя та втілювати реформи, які рекомендує НАТО.

Судячи з усього, з порожніми руками Україна після нинішнього саміту не залишиться. "Я очікую, що ми погодимося посилити здатність НАТО тренувати збройні сили наших партнерів і розбудовувати їхню спроможність (оборонятися. - Ред.)", - заявив Столтенберг на пресконференції, присвяченій саміту.

Саміт НАТО обговорить "агресивну поведінку" РФ

З 2014 року на кожному саміті НАТО однією з топових тем є Росія. Так само буде й цього разу. Єнс Столтенберг зазначив, що лідери 30 країн Альянсу обговорять "агресивну поведінку Росії". Якихось кардинальних змін у курсі НАТО щодо Москви не очікується. Судячи з офіційних заяв, він і далі буде засновуватися на поєднанні двох складників: укріплення оборони та стримування, а також намагання вести діалог.

Зустріч Байдена з Путіним, звісно ж, не стоїть на порядку денному саміту, однак співрозмовники DW очікують її обговорення. Лете переконаний, що Байден уже визначив свої цілі для зустрічі з Путіним і поінформує про них союзників у НАТО. Натомість Ши вказує на політичний символізм того, що зустріч з президентом РФ буде останньою в серії зустрічей Байдена у Європі: "Тож він буде говорити з Путіним, покладаючись на єдність, якої він досягне у G7, НАТО та з ЄС".

Як НАТО готується до майбутнього

Єнс Столтенберг назвав нинішній саміт "поворотним моментом для нашого Альянсу та для нашої колективної безпеки". Він пояснив це тим, що НАТО доводиться одночасно реагувати на численні "загрози та виклики". Багато з них відсутні у чинній стратегічній концепції Альянсу, ухваленій 2010 року.

Зокрема у ній не згадується Китай, який дотепер став ледь не найбільшою темою не лише для США, але й для інших членів НАТО. Столтенберг запевняє, що КНР не є "супротивником" Альянсу. І одразу додає: "Вони вже мають другий за розміром оборонний бюджет, багато інвестують у нові сучасні озброєння та мають найбільший флот у світі. І вони не поділяють наших цінностей". Головним відкритим питанням саміту оглядачі називають те, який курс щодо Китаю обере НАТО, адже всередині нього є різні погляди на КНР.

На зустрічі планують розглянути ініціативу Столтенберга "НАТО 2030" та дати йому завдання підготувати нову стратегічну концепцію Альянсу, на поточне десятиліття. Затверджувати її будуть уже на наступному саміті у 2022 році.

Також на саміті хочуть подбати про те, аби Альянс зберігав свою технологічну перевагу. Для цього Столтенберг запропонував запустити "акселератор оборонних інновацій" і створити фонд інновацій НАТО, який зокрема вкладатиме гроші в оборонні стартапи.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

 

 
Share/Bookmark
 
Публiкацiї за темою «Політика»:
 
  
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Є речі, котрі неможливо пояснити. Є голос, що керує нами...”
Микола Гоголь

 
Реклама на порталі
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже







 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2021.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.